Дорогі Захисники та Захисниці України!
Від усього серця, від імені нашої університетської родини — Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова — ми вітаємо вас з Днем захисників і захисниць України! В цей день, як і кожен, ми з особливою вдячністю та шаною згадуємо про вашу силу, мужність і безмежну відданість Україні. Ви — незламна опора нашого народу, його серце і душа, що б’ється за кожного з нас. Щодня ви ставите своє життя під загрозу, щоб ми могли жити у мирі, працювати, навчатися і спокійно мріяти про майбутнє. Ваші подвиги — це більше, ніж героїзм, це справжній приклад гідності та відваги. Кожен ваш день на фронті — це крок до нашої перемоги, до свободи, про яку ми всі так мріємо. Нам бракує слів, щоб висловити всю глибину нашої вдячності. Ми вдячні за кожен ваш подвиг, за кожну хвилину вашої боротьби, за те, що ви віддаєте себе без залишку заради нашої рідної землі. Завдяки вам ми маємо можливість жити з надією на краще майбутнє, і ваш внесок ніколи не буде забутий. Ми тут, разом із вами — у словах, діях і серцях. Бажаємо вам міцного здоров’я, незламної віри у перемогу та підтримки близьких, яка завжди буде поруч. Нехай кожен ваш день буде наповнений теплом нашої вдячності, а кожен ваш крок наближає нас до перемоги! Слава Україні! Героям слава!
З глибокою повагою та вдячністю, колектив Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова
19 вересня 2024
Новий матеріал із хвилястими шарами атомів демонструє незвичайні надпровідні властивості
Фізики з MIT та їхні колеги створили новий матеріал з незвичайними властивостями надпровідності та металевості, завдяки хвилястим шарам атомів товщиною лише в мільярдні частки метра, які повторюються знову і знову, створюючи макроскопічний зразок. Великий розмір зразка значно полегшує дослідження його квантової поведінки, або взаємодій на атомному рівні, які надають йому ці властивості (стаття).
6 серпня 2024
В Англії 98-річна фізикиня отримала докторський ступінь через 75 років після свого відкриття
У 1948 році команда з фізики космічних променів Брістольського університету під керівництвом професора Сесіла Пауелла шукала нові фундаментальні частинки. Вони вже знайшли піон, за що Пауелл у 1950 році отримав Нобелівську премію.
Однак під час одного з досліджень 22-річна Розмарі Фаулер помітила незвичайний слід частинки, яка розпадалася на три піони. Він і став доказом існування частинки, тепер відомої як каон або K-мезон (стаття).
1 липня 2024
Нагородження доктора фіз.-мат. наук, професора кафдери фізики Петченко О.М.
15 червня 2024
Викладачі кафери фізики прийняли участь в 3-ї міжнародній конференції «Смарт-технології в міській інженерії» (STUE-2024), яка проходила з 13-15 червня 2024 року в онлайн режимі (більше про конференцію).
09 травня 2024
Кафедра взяла участь в конференції "Перспективи роботи з обдарованою молоддю за прикладними аспектами природничих наук".
01 травня 2024
У космосі знайшли нову молекулу
У міжзоряному просторі знайдена нова молекула, якої раніше там не зустрічали. Це 2-метоксиетанол — достатньо складна, але не така вже й важлива для існування життя речовина. Проте вона показує, як у космосі може відбуватися хімічна еволюція (Стаття).
30 квітня 2024
Кафедра фізики щиро вітає професора Олександра Петченко - дипломанта Всеукраїнський програми " Золотий фонд нації. Науковці України" Кафедра фізики пишається таким співробітником, який є взірцем науковця і патріота!
18 квітня 2024
18 квітня 2024 року на кафедрі фізики успішно пройшло секційне засідання Всеукраїнської студентської конференції "Сталий розвиток міст". Чудові цікаві доповіді англійською і українською мовою робили здобувачі вищої освіти з ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Тернопільського Національного Технічного університету ім. Івана Пулюя.
Не дивлячись на відсутність світла і проблеми з інтернетом, повітряні тривоги, обговорення доповідей пройшло жваво і невимушено. Як точно відмітив професор кафедри фізики Олександр Семенов: "російському ворогу не вдасться нас залякати!"
23 лютого 2024
У 2024 році виповнюється 551 рік з дня народження Миколая Коперника – польського астронома, автора революційної геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи. Лише за кілька сторіч після його смерті погляди Коперника про те, що планети обертаються навколо Сонця, стануть загальновизнаними. Розповідаємо про цікаві факти з життя ученого: про ймовірного українського учителя, про жінку Анну Шиллінг та роль лавандового пива у історії викриття їхніх таємничих стосунків, а також про те, як у Швеції знайшли волосину Коперника (хоч сам він там ніколи не був) і чому це дуже важливо (Стаття).
03 лютого 2024
Іван Полюй - український фізик
Іван Павлович народився 2 лютого 1845 року на Тернопільщині. Освіту здобував у класичній гімназії, по закінченню навчання Іван вступив до Віденської греко-католицької семінарії. Там від вдало поєднував вивчення слова Божого з перекладами духовної літератури рідною мовою. У 1868-му разом із однодумцями заснував студентське товариство “Січ” (як перше українське студентське товариство народовецького напряму, яке відіграло видатну роль в історії української національного відродження під Австрією).
На останньому курсі навчання Іван почав відвідувати лекції фізико-математичного відділу Віденського вишу. Математика, фізика та астрономія настільки захопили Пулюя, що він твердо вирішив – священником не буде. Натомість став студентом фізичного відділення університету. Три роки тривало навчання, а по його закінченню Іван став науковцем фізичної лабораторії під керівництвом професора фон Лянґа. Свої перші статті, які вийшли друком у 1874-му, він присвятив темі дослідження залежності внутрішнього тертя повітря від температури (Стаття).
30 січня 2024
Куди зникли лампи Пулюя
27 січня 2024
Безкоштовні заняття для школярів на платформі Labster з фізики та хімії
До уваги школярів – потенційних абітурієнтів ННІ ЕІТІ! Сучасний світ стрімко змінюється під впливом постійного технологічного розвитку, глобалізації та інновацій. Велика частина шкільних знань застаріла або застаріє тоді, коли сьогоднішні першокласники стануть випускниками. Понад 50 професій, затребуваних сьогодні, зникнуть в найближчі 10 років, замість них з’являться нові. Вчитися доведеться все життя, і робити це максимально ефективно.
Запрошуємо Вас опанувати нові знання та отримати практичні навички з викладачами ННІ ЕІТІ, використовуючи можливості платформи Labster.
Розклад та активні лінки на кожне заняття доступні за посиланнями:
Платформа Labster – світовий лідер з розроблення віртуальних навчальних симуляторів, завдяки яким успішно навчаються вже 5 млн. студентів та учнів 3000 навчальних закладів в 70 країнах світу. Labster має англомовне наповнення. Доступні до використання понад 300 віртуальних наукових симуляцій.
Навчайся для України! Чекаємо у Бекетівському!
15 січня 2024
Казка про два годинники: Підвищення точності хронометражу
Історично JILA (спільний інститут, створений Національним інститутом стандартів і технологій [NIST] та Університетом Колорадо в Боулдері) є світовим лідером у галузі точного хронометражу за допомогою оптичних атомних годинників. Ці годинники використовують внутрішні властивості атомів для вимірювання часу з неперевершеною точністю, що є значним стрибком у нашому прагненні кількісно виміряти найбільш невловимий з вимірів - час.
Однак точність цих годинників має фундаментальні обмеження, включаючи "шумову межу", на яку впливає "квантовий проекційний шум" (QPN). "Це пов'язано зі спіновою статистикою окремих кубітів, справді квантовою природою досліджуваних атомів", - пояснила аспірантка JILA Майя Міклош.
Найсучасніші порівняння годинників, такі як ті, що проводяться під керівництвом співробітника JILA та NIST Цзюнь Є, все більше наближають нас до цієї фундаментальної межі шуму. Однак цю межу можна обійти, генеруючи квантову заплутаність в атомних зразках, що підвищує їхню стабільність.
Тепер команда науковців використала специфічний процес, відомий як спіновий стиск, для генерації квантової заплутаності, що призвело до підвищення продуктивності годинника. Нова експериментальна установка, опублікована в журналі Nature Physics, також дозволила дослідникам безпосередньо порівняти два незалежні ансамблі зі спіновим стисненням, щоб зрозуміти цей рівень точності у вимірюванні часу - рівень, якого ніколи раніше не досягали годинники зі спіновим стисненням оптичної решітки (Стаття).
18 грудня 2023
Два можливі способи використання чорних дір як джерела енергії в далекому майбутньому
Пара астрофізиків з Тяньцзіньського університету в Китаї запропонували способи, як люди в далекому майбутньому можуть використовувати чорні діри як джерело енергії. У своїй статті, опублікованій в журналі Physical Review D, Чжан-Фен Май і Рун-Цю Ян окреслюють два можливих сценарії, в яких енергію можна було б видобувати з первинних чорних дір.
Оскільки вчені продовжують шукати шляхи задоволення енергетичних потреб зростаючого населення планети, деякі з них почали шукати варіанти, які, можливо, не розглядалися в минулому. У цьому новому дослідженні дослідники розглядають можливість використання чорних дір як спосіб задовольнити людські потреби майбутнього, перетворивши їх на батареї (Стаття).
20 листопада 2023
Крихітний великий вибух: експеримент ALICE перезапускається з іонами свинцю
26 вересня 2023 року команда вчених Європейської ради з ядерних досліджень CERN у Женеві оголосила про стабільні умови для пучка свинцю, розпочавши першу за п’ять років кампанію зі збору даних про зіткнення іонів свинцю. Відтоді і до пізнього вечора 29 жовтня прискорювач створював зіткнення іонів свинцю з найвищою у світі енергією зіткнення 5,36 тераелектронвольт на ядерну частинку, що стикається (нуклон-нуклонне зіткнення).
Окрім енергії зіткнення, частота зіткнень також значно зросла порівняно з періодами збору даних попередніх років. Детектор ALICE, який спеціалізується на реєстрації зіткнень атомних ядер свинцю, зафіксував у 20 разів більше подій, ніж за попередні чотири періоди збору даних разом, кожен з яких тривав близько одного місяця, перший з яких датується 2010 роком (стаття).
14 листопада 2023
14 листопада 2023 року на зустрічи з учнями Ізюмських шкіл , завідувачка кафедри фізики доцент Дульфан Г.Я. розмірковувала разом зі школярами, щодо особливостей сучасного наукового експеримента
28 жовтня 2023
Звіт зав.каф. Дульфан Г.Я. про заходи на каф. Фізики, які сприяють збільшенню абітурієнтів в інституті
02 жовтня 2023
Розпочалась реєстрація на підготовчі курси:
творчий конкурс
українська мова
математика
історія України
іноземна мова (англійська)
фізика
Початок навчання з 01 жовтня 2023 року
Деталі за посиланням: https://cdok.kname.edu.ua/pidkursi
25 вересня 2023
Учні ліцею, які долучились до Всеукраїнського конкурсу шкільних космічних експериментів (Student Spaceflight Experiments Program, SSEP), продовжують досліджувати Всесвіт.
19 вересня відбулась онлайн-зустріч учнів 7А, 7Б, 8Б, 8В, 9А, 10Б класів з доктором технічних наук, Лауреатом Державної премії України у галузі науки та техніки, професором кафедри фізики ХНУМГ імені О.М. Бекетова Семеновим Олександром Володимировичем та старшим викладачем кафедри фізики Шишко Наталією Сергіївною.
Під час zoom- конференції учні та викладачі- фасилітатори міркували над проблемами, які виникають в умовах мікрогравітації.
Бажаємо натхнення та нових відкриттів!!!
23 вересня 2023
У Харкові спостерігали паргелій — "хибне сонце": коментар науковців
05 вересня 2023
Олександр Теодорович Смакула найвидатніший український фізик XX століття
9 вересня виповнюється 123 роки з дня народження Олександра Смакули, одного з найвидатніших українських фізиків XX століття, який перший у світі отримав патент на виготовлення просвітленої техніки. Видали цей документ вченому в Німеччині 1 листопада 1935 р. (День народження Олександра Смакули в ТНТУ)
Народився український вчений 1900 року в селі Доброводи неподалік від Збаража, нині Тернопільщина, Україна в селянській родині.
Закінчив початкову школу у своєму рідному селі, вчився в Збаразькій, а пізніше — Тернопільській українській класичній гімназії, яку закінчив у 1922 році. Під час навчання в Тернопільській гімназії професор математики і фізики Мирон Зарицький став опікуном випускного гімназійного класу Смакули. Саме він порадив юнакові продовжити студії у Ґетінґенському університеті — відомому європейському науковому центрі Німеччини. Уже в юнацькі роки Олександр виявив успадковану від батьків любов до рідного краю і до його історичного минулого. Війна 1914 р. та події 1918 р. спонукали його до безпосередньої участі у встановленні національної влади у Доброводах. Як свідомий юнак-гімназист, Олександр Смакула вступив до лав Української Галицької армії.
1927 р. Олександр здобув науковий ступінь доктора філософії, успішно склавши іспит, та став працювати асистентом у фізичному інституті під керівництвом професора Роберта Поля. Олександр Смакула мав добру наукову перспективу в Німеччині, та все-таки прагнув повернутися на рідну землю (Стаття).
01 вересня 2023
26 серпня 2023
Перше спостереження нейтрино на Великому адронному колайдері
Нейтрино - це крихітні нейтрально заряджені частинки, що пояснюються Стандартною моделлю фізики елементарних частинок. Хоча вони вважаються одними з найпоширеніших частинок у Всесвіті, їхнє спостереження досі було дуже складним, оскільки ймовірність того, що вони взаємодіють з іншими частинками, низька.
Щоб виявити ці частинки, фізики використовували детектори та сучасне обладнання для дослідження відомих джерел нейтрино. Їхні зусилля зрештою привели до спостереження нейтрино, що походять від Сонця, космічних променів, наднових зірок та інших космічних об'єктів, а також прискорювачів частинок і ядерних реакторів.
Давньою метою в цій галузі досліджень було спостереження нейтрино всередині колайдерів - прискорювачів частинок, в яких два пучки частинок зіштовхуються один з одним. Дві великі дослідницькі колаборації, а саме FASER (Експеримент прямого пошуку) і SND (Детектор розсіяння і нейтрино), вперше спостерігали ці нейтрино в колайдері, використовуючи детектори, розташовані на Великому адронному колайдері у Швейцарії. Результати їхніх двох досліджень були нещодавно опубліковані в Physical Review Letters (Стаття).
31 липня 2023
Вірусний надпровідник кімнатної температури викликає захоплення і скептицизм
Минулого тижня група південнокорейських фізиків зробила вражаючу заяву. У двох статтях, завантажених на сервер препринтів arXiv, вони стверджують, що створили матеріал, який "відкриває нову еру для людства".
LK-99, сполука на основі свинцю, нібито є надпровідником при кімнатній температурі та атмосферному тиску. Такий матеріал, який проводить електрику без жодного опору за нормальних умов, може мати величезні наслідки для виробництва і передачі енергії, транспорту, обчислювальної техніки та інших галузей технологій.
Ці статті викликали шалений ентузіазм в Інтернеті і кілька спроб повторити цю роботу. У той же час, є повідомлення про суперечки серед корейських дослідників щодо того, чи варто було взагалі публікувати дослідження (Стаття).
27 червня 2023
ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ: Фізик пояснює, як міг статися "катастрофічний вибух" Титана - і що це означало для тих, хто був на борту
Підводний апарат "Титан", який привернув до себе увагу світової громадськості минулого тижня, зазнав "катастрофічного вибуху", повідомляє Берегова охорона США. Трагічний результат, за словами влади, полягає в тому, що п'ятеро людей, які перебували на борту, ймовірно, загинули під час вибуху.
Як стався такий вибух, і які наслідки він мав би для екіпажу Титану? Northeastern Global News звернулася до Аруна Бансіла, видатного професора фізики Північно-Східного університету, щоб він надав базовий огляд фізики і пов'язаних з нею жорстоких наслідків (Стаття).
09 червня 2023
професор Семенов О.В. виступив з доповіддю "Modification of the Gas Sensitive Properties of Nanocrystalline Silicon Carbide Films by Electron Irradiation" на Міжнародній науково-практичній конференції: 2ND INTERNATIONAl CONFERENCE ON SMART TECHNOLOGIES IN URBAN ENGINEERING.
08 червня 2023
доцент Дульфан Г.Я., професор Семенов О.В., асистент Шишко Н.С. прийняли участь у пленарному засіданні Міжнародної науково-практичної конференції: 2ND INTERNATIONAl CONFERENCE ON SMART TECHNOLOGIES IN URBAN ENGINEERING. Працюємо попри негаразди і руйнації!
Детальніше про конференцію за посиланням http://Stue.kname.edu.ua
19 травня 2023
Нагородження Дульфан Ганни Яківни, завідувачки кафедри фізики Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова, кандідата фізико-математичних наук, доцента за багаторічну сумлінну й плідну працю, великий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток освіти і науки міста Харкова та з нагоди професійного свята - Дня науки.
20 квітня 2023 р.
CERN робить перші маленькі кроки до гігантського прискорювача частинок
Європейська лабораторія CERN зробила перші кроки до будівництва нового величезного прискорювача елементарних частинок, який затьмарить її Великий адронний колайдер (LHC), і сподівається побачити світло в кінці тунелю. Майбутній колайдер частинок Future Circular Collider (FCC) буде більш ніж втричі довшим за LHC, який вже є найбільшим і найпотужнішим у світі колайдером частинок, побудованим в надії розкрити таємниці про те, як працює Всесвіт. FCC утворить новий кільцевий тунель під Францією і Швейцарією, довжиною 91 кілометр і діаметром близько п'яти метрів.
17 березня 2023 р.
Математична модель дає ключ до розуміння рентгенівського випромінювання, спричиненого блискавкою
На початку 2000-х років вчені спостерігали, як грозовий розряд виробляє рентгенівське випромінювання, що складається з високоенергетичних фотонів - той самий тип, що використовується для медичної візуалізації. Дослідники змогли відтворити це явище в лабораторії, але не змогли повністю пояснити, як і чому блискавка виробляє рентгенівські промені. Тепер, через два десятиліття, команда під керівництвом Пенсильванського університету відкрила новий фізичний механізм, що пояснює природне рентгенівське випромінювання, пов'язане з блискавичною активністю в атмосфері Землі (Стаття).
Чи знали ви, що блискавка може вдарити в одне й те саме місце кілька разів? Наприклад, в Емпайр-Стейт-Білдінг блискавка влучає приблизно 23 рази на рік.
11 лютого 2023 р.
Валентина Радзимовська. Українська науковиця поміж революціями і війнами
У ніч з 5 на 6 січня 1919 року в київській квартирі в будинку 30 по теперішній вулиці Олеся Гончара зібрались троє чоловіків: один військовий і двоє цивільних. Зібралися таємно, бо ціль була висока - Україну рятувати. Метод для тих часів пропонувався звичайний - військовий переворот... Хто ж забезпечив змовникам прихисток? Донцов пише: "сиділи у Р-х, у кабінеті хазяйки при чорній каві". Під цим шифром приховано ім'я приват-доцентки кафедри фізіологічної хімії Київського університету Валентини Радзимовської.
16 січня 2023 р.
Тепер у молекулярному масштабі: електродвигуни
Електромобілі, що приводяться в дію макроскопічними електродвигунами, все частіше переважають на наших вулицях і дорогах. Тепер багатопрофільна група створила електродвигун, який неможливо побачити неозброєним оком: електродвигун у молекулярному масштабі. Ця рання робота — двигун, який може перетворювати електричну енергію в односпрямований рух на молекулярному рівні — має наслідки для матеріалознавства та особливо медицини, де електричний молекулярний двигун може об’єднатися з біомолекулярними двигунами в тілі людини.
