Спогади та сподівання проф. Петченко О.М.

Входження в прекрасний світ науки, облаштування в ньому і досягнення певних творчих успіхів мабуть були б неможливі, якщо б разом зі мною не були мої перші вчителі – фізики зі світовим ім’ям, професори Пінес Борис Якович і Старцєв Валеріан Іванович, а також видатні провідні фізики професори Китайгородський О.І., Альшиць В.І., Урусовська А.О., Інденбом В.Л. Саме завдячуючи розмові з Пінесом Б.Я., до якого я звернувся з проханням обговорити мою першу наукову роботу, написану ще студентом 3 курсу, я закохався в науку і відчув великий потяг до неї. Зважаючи на це, мені першому на кафедрі “Фізики твердого тіла” ХНУ ім. В.Каразіна було доручено займатися розробкою нової на той час наукової проблеми “Високотемпературна крихкість металів”, а пізніше проф. В.І. Старцев залучив мене до вирішення надзвичайно актуальної і складної фундаментальної задачі “Динамічне гальмування дислокацій фононами у кристалах”. Працюючи натхненно майже цілодобово в лабораторії, мені вдалось підкорити деякі наукові вершини, за що я отримав подяку не тільки від своїх вчителів, але і здобув світове визнання з боку вчених світу.

Вважаю, що загальне скорочення годин на вивчення фундаментальної дисципліни "Фізика", що систематично відбувається у загальноосвітніх школах та у вищих навчальних закладах, є шлях в нікуди. Це може привести до повної деградації учнів, а згодом й самих викладачів. Уже зараз стає проблематичним залучення випускників фізичних факультетів для викладацької діяльності на кафедри технічних ВУЗів, де фізика як предмет стає не затребуваною.

Впевнений, що для виправлення ситуації було б доцільним при вступі до Вузів повернутися до старої схеми, коли іспити складали б окремо з фізики та математики. Або ж складати комплексний іспит, з фізико-математичної дисципліни, а не окремо з математики як це робиться протягом останніх ~20 років. Відомо, що математична складова ніяк не може замінити природничу дисципліну - фізику. Погляньмо, на математику відводиться багато годин в школі, вона домінує на випускних і вступних іспитах, підготовчих курсах, у ВНЗ, а де ж результат. Зрозуміло, що будь-які спроби підготувати сучасного інженера без отримання ним фундаментальних фізичних знань (про фізичні явища, закони, різноманітні процеси та механізм, що їх контролюють), є марними, безглуздими і недалекоглядними. Не знаючи фізичної суті вряд чи можна засвоїти і загально-технічні дисципліни (“Теоретичну і будівельну механіку”, “Теоретичні основи електротехніки”, “Основи електроніки”, “Фізичні основи джерел світла” і т.п.), а також різноманітні навчальні курси, що викладаються на спеціальних кафедрах. Курс на скорочення підготовки з фундаментальної дисципліни фізика вряд чи сприятиме підвищенню іміджу ВНЗ, його престижу та популярності.